Павло Дуров, засновник Telegram:
Якщо ви стежите за моїми дописами, то знаєте, що з боку моєї мами я веду свою родинну лінію з Києва. Її дівоче прізвище українське (Іваненко), і до сьогодні ми маємо багато родичів в Україні. Тому цей трагічний конфлікт є особистим і для мене, і для Telegram.
Дехто замислювався, чи Telegram якось менш безпечний для українців, бо я колись жив у Росії. Дозвольте розповісти цим людям, чим закінчилася моя кар’єра в Росії.
Дев’ять років тому я був генеральним директором VK, найбільшої соціальної мережі в Росії та Україні. У 2013 році ФСБ Росії зажадала, щоб я надав їм приватні дані українських користувачів ВК, які протестували проти проросійського президента.
Я відмовився виконувати ці вимоги, бо це означало б зраду наших українських користувачів. Після цього мене звільнили з компанії, яку я заснував, і змушений був покинути Росію.
Я втратив свою компанію і дім, але зробив би це знову – без вагань. Я з гордістю посміхаюся, коли читаю свій пост у VK від квітня 2014 року, де відскановані накази з ФСБ і моя торгова марка як відповідь на них – собака в балахоні.
Коли я кинув виклик їхнім вимогам, особисто для мене ставки були високі. Я все ще жив у Росії, і моя команда та моя стара компанія також базувалися в цій країні.
Відтоді минуло багато років. Багато чого змінилося: я більше не живу в Росії, не маю там ані компаній, ані співробітників. Але одне залишається незмінним – я за наших користувачів, незважаючи ні на що. Їхнє право на приватність є священним. Зараз – більше, ніж будь-коли