В одній палаті лікарні лежали двоє важко хворих людей. Ліжко одного знаходилося біля вікна, а ліжко іншого було розташоване біля дверей
— Що там цікавого за вікном? — запитав той, що лежав біля дверей
— За вікном чудово, сказав той. — Я бачу небо, хмари, що нагадують звірятка, озеро і ліс вдалині
Кожен день чоловік, що був біля вікна розповідав своєму сусідові про те, що відбувається за вікном. Він бачив човен, рибаків, дітей, що грають на березі, закоханих, що тримаються за руки і не зводять один з одного очей
В той час як він спостерігав всі ці дивовижні події за вікном, його сусіда мучила глуха заздрість
«Це несправедливо, — думав він. — За які заслуги його поклали біля вікна, а не мене, і я можу споглядати тільки двері з облупленою фарбою, тоді як він милується виглядом з вікна?»
Одного разу, лежачий біля вікна сильно закашлявся і став задихатися. Він намагався дотягнутися до кнопки виклику медсестри, але у нього не було сил, тому що він здригався від кашлю. Сусід спостерігав за подіями. Йому нічого не коштувало натиснути на свою кнопку, але він цього не зробив
Через деякий час перший затих ... назавжди
Коли його забрали, сусід попросив медсестру, щоб його переклали до вікна.Медсестра виконала прохання хворого, перестелила його ліжко, допомогла йому перелягти на протилежне ліжко і, переконавшись, що хворому зручно, попрямувала до дверей. Раптом її зупинив здивований вигук хворого:
— Як так?! Це вікно виходить на глуху сіру стіну, а той, що помер, розповідав мені, що бачив ліс, озеро, хмари, людей ... Як він міг все це бачити з цього вікна?
Медсестра сумно посміхнулася і відповіла:
— Він взагалі не міг нічого бачити. Ваш сусід був сліпим

Кожен бачить те, що хоче бачити і ділиться тим, що містить в своїй душі...
Не заздріть ніколи, нікому й нічому. Заздрість — руйнівна сила