Гей, «родичі» з задрипаної пензи,
калінінграда, пітера, самари.
Як спиться вам, якщо ви ще тверезі?
Хоча яке — це не про вас, почвари.
А в нас Сашка убили ваші суки,
І діти мам посеред міст ховають.
Скажіть, вам сняться їхні руки,
Які з могил стихійних виринають?
Вечеряли в новому ресторані?
Мабуть, зітхали: «Что мы сделать можем».
А ми давно усі, ще на Майдані,
Для себе знали: ми вас переможем!
Та як стерпіти спалених бучанців
І поґвалтованих дівчат наших ірпінських?!
Армагеддон з ордою голодранців
Принесли ви з боліт тих сатанинських!
Волаєте із пекла про «нацистів»,
Перетворивши в Аушвіц країну.
Я проклинаю вас, ви чуєте?! Рашистів,
Що обернули всі фортеці на руїни!
Ваше коріння вже давно засохло,
Тож не ганьбіться й не шукайте роду.
На тих, котрі душею здохли,
Тавро стоїть: «Мы русские уроды».
(Вікторія Довгань ())