Тетяна Приймак · 7h ·
У моєї знайомої чоловік на фронті, ось що він написав їй:

«Хочу надихнути молитовників словами знайомих солдатів та простих людей з усіх кінців війни.

Воїни України свідчать

«Ми відчуваємо вашу молитовну підтримку.

Іноді відбувається щось дійсно незрозуміле, наче чия — то невидима рука реально відводить кулі та снаряди від нас, і вони пролітають повз нас.

Ми виходимо переможцями з дуже складних ситуацій, ніби нас хтось супроводжує.

Ми стаємо невидимими для ворога, самі ж бачимо навіть у темряві, і знаємо що нам робити і як це робити.

Це надихає нас і надає сили.

Віримо, що Сам Господь Ісус – за Україну.

Просимо вас не зупинятись, підтримувати нас і молитися далі.

Ми дуже потребуємо вас»